- звабник
- —————————————————————————————зва́бникіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
звабник — а, ч. Той, хто навмисне, з певним наміром викликає почуття кохання до себе; спокусник … Український тлумачний словник
звабниця — і. Жін. до звабник … Український тлумачний словник
спокусник — (той, хто спокушає дівчат, жінок, настирливо домагаючись інтимних стосунків), звабник, баламут(а), перелесник, донжуан Пор. залицяльник … Словник синонімів української мови
мамитель — теля, ч. Ол. Звабник … Словник лемківскої говірки